Тести ЗНО з іноземних мов не ділитимуть

 на рівні В1 та В2

        У 2018 році при проведенні зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької та французької мов передбачено використання предметних тестів, які міститимуть завдання двох рівнів складності: академічного та профільного, а не рівня В1 та рівня В2, як передбачалося раніше. Відповідні зміни передбачені наказом Міністерства освіти і науки, що зараз перебуває на реєстрації у Міністерстві юстиції.

       В Українському центрі оцінювання якості освіти відмову тестування за рівнями В1 та В2 пояснюють тим, що у процесі затвердження переліку конкурсних предметів для вступу на навчання до вишів запиту на різнорівневі тести не надходило.

     «У 2015 році в Україні був досвід запровадження дворівневих тестів з української мови і літератури, математики. Однак, лише кілька вишів у своїх Правилах прийому визначили необхідність подання сертифікатів поглибленого рівня. І цього року ситуація повторилася: у процесі затвердження Переліку конкурсних предметів для вступу на навчання від закладів вищої освіти запиту на різнорівневі тести не надходило. Крім того, окремі члени робочої групи з підготовки Умов прийому на 2018 рік відмітили, що впровадження різнорівневих тестів зумовлює нерівні умови для абітурієнтів, – наголошує директор УЦОЯО Вадим Карандій.

     За його словами, є й інший аспект: Український центр оцінювання якості освіти не вимірює рівня володіння іноземною мовою, а оцінює рівень навчальних досягнень. «Передусім, тест ЗНО, – це інструмент, який має чітке завдання: проранжувати або вибудувати рейтинг абітурієнтів, які хочуть вступати до вищих навчальних закладів. Запит Міністерства освіти і науки України щодо визначення об’єктивної оцінки результатів вивчення іноземної мови на рівні стандарту (академічному) або профільному рівні, – дещо інше завдання, однак ми з ним упоралися», - зазначає Карандій.

     В Українському центрі оцінювання якості освіти повідомили, що зміст і складність завдань тестів відповідатиме Програмі зовнішнього незалежного оцінювання, що враховує специфіку вивчення іноземної мови на рівні стандарту та на профільному рівні.

     Випускники 2018 року, які оберуть іноземну мову як предмет державної підсумкової атестації, отримають результат ДПА залежно від рівня, на якому вони цю мову вивчали.

         Для тих учасників тестування, хто вивчав мову на профільному рівні, оцінкою за ДПА буде результат виконання всіх завдань тесту.

         Для визначення оцінки ДПА випускників 2018 року, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, не враховуватимуться завдання 33–38 із частини «Читання» і 39–48 з частини «Використання мови», що вимагають глибших знань іноземної мови. Ці завдання враховуватимуться для визначення оцінки ДПА випускникам, які вивчали іноземну на профільному рівні.

http://osvita.ua/test/58076/

Якими будуть тести ЗНО у 2018 році

           Український центр оцінювання якості освіти продовжує підготовку до проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл та вступників до вишів у 2018 році.

       Зокрема, Центром затверджені загальні характеристики сертифікаційних робіт ЗНО, якими визначено форми тестових завдань з усіх предметів, час на їх виконання, методологію оцінювання, розподіл за частинами, що зараховуватимуться як державна підсумкова атестація та вступний іспит до вишів тощо.

      Зміни структури зазнали майже усі тести ЗНО, однак найсуттєвіші зміни внесено до сертифікаційних робіт з англійської, іспанської, німецької та французької мов - вони отримали нову частину тесту «Аудіювання». Через це на виконання завдань мовних тестів у 2018 році буде відведено більше часу. Загальна тривалість роботи з тестом з іноземної мови відтепер складатиме 150 хвилин.

     Також Центром затверджені критерії оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю для тестів ЗНО з української мови, англійської, французької, німецької та іспанської мов, а також критерії оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю ЗНО з математики.

     Окремим наказом УЦОЯО затверджені схеми нарахування балів за виконання завдань тестів зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році.

     Зовнішнє незалежне оцінювання 2018 року буде проводитись за програмами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки. На підставі зазначених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

     У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 22 травня і триватиме 13 червня.

http://osvita.ua/test/58016/

У МОН розповіли, з чого складатиметься 

сертифікація вчителів

      

 Сертифікація вчителів, яка з часом має замінити атестацію, складатиметься з двох етапів: зовнішнього тестування та моніторингу роботи вчителя в класі.

Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю “УП. Життя”.

   За її словами, атестація себе дискредитувала, тому в міністерстві хочуть поступово замінити її сертифікацією. Щоправда, поки залишатимуться два механізми.

     “Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування.Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів. Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи“, – розповіла Гриневич.

       Міністр також зазначила, що необхідна фахова дискусія про те, що має бути в програмі тесту, а також які критерії мають перевірятися Державною службою якості освіти.

        Нагадаємо, новий закон “Про освіту” запроваджує добровільну сертифікацію вчителів. Педагоги, які пройдуть сертифікацію будуть вважатися такими, що пройшли атестацію, та отримають 20% надбавку до посадового окладу.

     

У бюджеті на 2018 рік закладено 1млрд гривень на створення нового освітнього простору – ці гроші мають бути використані на обладнання для всіх перших класів в Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час наради з керівниками обласних управлінь освіти сьогодні, 2 листопада 2017 року.

  «2018 рік пройде під гаслом Нової української школи. Тому ми маємо виконати 3 завдання: підтримати та навчити вчителів, створити новий освітній простір і привести в школи сучасні технології. Щодо підготовки вчителів, взимку ми запускаємо дистанційний курс для них, зараз уже закінчуємо фінальні тренінги з підготовки тренерів, які проводитимуть очні сесій з педагогами. Дуже важливо, щоб процес навчання був злагоджено організований. Тренери, яких ми підготуємо, мають отримати майданчики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також по області, аби вони могли їздити. Це буде краще – щоб не збирати всіх вчителів у центрі, а щоб тренер міг до них приїхати. Окрім цього, ви як очільники обласних управлінь освіти найкраще знаєте графік життя освітян регіону – ви маєте створити внутрішній календар очних тренінгів, аби це навчання було максимально зручним для всіх», – розповіла Лілія Гриневич.

        Стосовно нового освітнього середовища, Міністр підкреслила, що місцеві органи мають відповідально поставитись до усіх закупівель.

        «Це вже підготовка до 1 вересня, роботи багато. Завдяки сприянню та розумінню з боку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в проекті бюджету на 2018 рік закладено 1млрд гривень на закупівлю обладнання для перших класів по всій Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Ми не будемо здійснювати закупівлі централізовано, а передамо гроші на місця. Також ми дамо перелік необхідного обладнання. Ми вже зараз розпочинаємо роботу над цим переліком, просимо вас надати до нього пропозиції, адже усі ці матеріали є у вас в пілотних школах. Оцініть разом з вчителями, що дійсно допомагає в роботі, можливо, потрібно ще щось додати, і тоді ми зможемо оптимально отримати усе необхідне для школярів приладдя», – додала очільниця МОН.

      Вона також поінформувала керівників управлінь освіти, що МОН наразі веде переговори з The LEGO Foundation, аби вони допомогли розширити спектр пізнавальних методик, які використовують вчителі для навчання дітей у молодшій школі.

        «Розповім вам також про цікаву ідею Прем’єр-міністра. Ви знаєте, що ми в проекті бюджету на 2018 рік заклали 54млн гривень на створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться інтерактивні матеріали для вчителів та учнів. Звісно, перші матеріали завантажуватимуться для початкової школи. Один з найбільших викликів – навчити вчителів користуватися цими можливостями та дати вам якісну модель створення класів, обладнаних відповідною технікою. Зараз ми розглядаємо можливість обладнати на рівні кожної області модельні центри в школах. Фактично, це клас повністю обладнаний мультимедійними матеріалами – від інтерактивних дошок до планшетів для дітей. У них відпрацьовуватимуться ефективні методики навчання дітей з використанням інформаційних технологій, також на їхній базі оплачуватиметься ставка для вчителя, який навчатиме вчителів. Тобто освітяни області на базі цього центру зможуть побачити, як ефективно використовувати таке обладнання на практиці та навчитися цьому», – пояснила Лілія Гриневич.

джерело http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/11/02/2018-projde-pid-gaslom-nush-%E2%80%93-maemo-navchiti-vchiteliv,-stvoriti-novij-osvitnij-prostir/

Надбавка за престижність 

стане обов’язковою

Підвищення зарплати педагогів на 2018 рік передбачатиме просування оплати праці на 1 тарифний розряд єдиною тарифною сіткою та фіксування надбавки за престижність на рівні 20% для всіх вчителів. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич, під час зустрічі з керівниками обласних управлінь освіти.

«Якщо зараз обсяг надбавки за престижність – рішення місцевої влади, то з 2018-го ми робимо її обов’язковою. Очевидно, що ці гроші передбачені в межах освітньої субвенції, яку ми даємо на зарплати вчителів з держбюджету. Кращі педагоги – наприклад, ті, що візьмуть перший клас в межах реформи НУШ, вчителі в інклюзивних класах та інші мають отримати надбавку на рівні 30%», – сказала міністр.

Разом з тим, коментуючи слова Гриневич, заступник міністра освіти Павло Хобзей запевнив, що грошей на оплату праці вчителів у 2018 році має вистачити.

«Цього року зарплату вчителів ми розраховували за формулою, тобто адресно для кожного регіону, враховуючи особливості місцевості та кількість учнів. Грошей вистачить. Однак, навіть якщо рахувати примітивно, просто збільшивши відсоток, теж все виходить. У нас наприкінці 2017 року залишиться 6 млрд невикористаної освітньої субвенції – тобто це ті кошти, які ми дали вам на місця на зарплати вчителям, а ви їх вже фізично до кінця року не використаєте. Якщо розраховувати збільшення на 25% без цих 6 млрд, все збігається», – зазначив Хобзей.

Передбачається, що залишки освітньої субвенції перейдуть на 2018 рік та використовуватимуться цільово на матеріально-технічне забезпечення та інші потреби освіти.

джерело http://osvita.ua/school/57910/

У проект бюджету на наступний рік закладено 1 мільярд гривень на створення нового освітнього простору для перших класів, які навчатимуться відповідно до реформи.

Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич на нараді з керівниками обласних управлінь освіти, передає прес-служба МОН.

“2018 рік пройде під гаслом Нової української школи. Тому ми маємо виконати 3 завдання: підтримати та навчити вчителів, створити новий освітній простір і привести в школи сучасні технології“, – зазначила Гриневич.

Міністр запевнила, що МОН не робитиме централізованої закупівлі на виділений 1 млрд для перших класів НУШ.

“Передамо гроші на місця. Також ми дамо перелік необхідного обладнання“, – додала вона.

Окрім того, у міністерстві хочуть обладнати в школах кожної області модельні центри.

“Фактично, це клас повністю обладнаний мультимедійними матеріалами – від інтерактивних дошок до планшетів для дітей. У них відпрацьовуватимуться ефективні методики навчання дітей з використанням інформаційних технологій, також на їхній базі оплачуватиметься ставка для вчителя, який навчатиме вчителів. Тобто освітяни області на базі цього центру зможуть побачити, як ефективно використовувати таке обладнання на практиці та навчитися цьому“, – розповіла Гриневич.

Нагадаємо, у 2017/2018 навчальному році 100 шкіл по всій Україніпілотуватимуть новий Державний стандарт початкової загальної освіти, а в 2018/2019 навчальному році за цим Стандартом будуть вчитись усі перші класи.

Вчителі, які візьмуть перші класи в 2018 році, пройдуть очне та дистанційне навчання.

      Новий Державний стандарт початкової загальної освіти зараз узгоджується в Кабінеті Міністрів. Найближчим часом його мають затвердити.
             Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час міжнародного семінару “Нова українська школа – нові підходи до навчання і викладання”, що відбувається 24 жовтня, у Києві.   
         “Створення нового Стандарту початкової освіти – це був складний крок, який передбачав переосмислення і застосування нових підходів. Ми мали вирватися з прокрустового ложа тільки виключно знань. І, гадаю, нам це вдалося. У майбутньому, можливо, ще будуть зауваження до Стандарту, бо ми всі ростемо, змінюємося, але той документ, який є сьогодні, – він справді інноваційний і він надихає”, – заявила Лілія Гриневич.
     Також вона нагадала, що концепція Нової української школи передбачає зміну освітнього середовища, оскільки методики діяльнісного та проблемно-пошукового підходу вимагають відповідних умов.
     “Тож ми маємо дуже масштабне завдання – поширити новий досвід з 1 вересня наступного навчального року для 22 тис. вчителів, які братимуть 1 клас, і на 22 тис. класних кімнат, де вчитимуться діти”, – сказала міністр.
      Заступник міністра Павло Хобзей анонсував появу онлайн-курсу для цих вчителів та наголосив, що ним зможуть користуватись і вчителі пілотних шкіл.
     Також він зазначив, що вчителі зі 100 шкіл, які пілотують проект нового Стандарту, отримують матеріали потижнево, що викликає незручності для планування. Тому МОН закінчує роботу над навчальними програмами за галузями початкової школи і найближчим часом розмістить їх для громадського обговорення.
   Міжнародний семінар “Нова українська школа – нові підходи до навчання і викладання” проводиться для керівників, заступників директорів та вчителів 100 шкіл, що зараз пілотують НУШ, а також координаторів проектів для цих шкіл. Упродовж дня вони ділитимуться власним досвідом, зокрема, щодо апробування нових методик навчання. За підсумками семінару відбудеться перший етап моніторингу впровадження проекту нового Стандарту.
       Нагадаємо, у 2017/2018 навчальному році 100 шкіл по всій Україні пілотуватують проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти, а в 2018/2019 навчальному році за цим Стандартом будуть вчитись усі перші класи.

           

У Міністерстві освіти і науки вважають, що додатковий рік дасть можливість старшокласникам не ходити до репетиторів, а отримувати поглиблене навчання необхідних предметів у старшій школі.

Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі телеканалу “ZIK”.

Вона зауважила, що за новим освітнім законом, Україна переходить “від школи з напиханням знаннями до школи компетентностей”. Тобто випускники шкіл мають не просто отримати знання, а й уміти їх застосувати: пошук інформації, м’які навички, вміння вчитись впродовж життя, критичне мислення, робота в команді і т.д.

“Щоб цьому навчити, вчителю не досить прийти і щось розказати, аби діти відтворили цю інформацію. Потрібно більше навчального часу. Для того, щоб людина аргументувала свою думку, працювала над проектом, потрібно більше спілкування”, – вважає міністр.

Також Гриневич наголосила, що 12-й рік навчання перетворить старшу школу з дворічної на трирічну.

“Сьогодні діти, вивчаючи весь спектр предметів, не мають часу на поглиблене вивчення тих предметів, які їм будуть потрібні для продовження освітньої кар’єри. В результаті вони йдуть до репетиторів, не відвідують школу, ще й мусять платити за додаткове навчання“, – зазначила вона.  Трирічна старша школа, за словами керівниці МОН, має дати учням можливість сконцентруватися на поглибленому вивченні тих предметів, які їм будуть необхідними згодом.

Окрім того, Гриневич наголосила, що 11-річна школа є лише в трьох країнах Європи: Росії, Білорусі та Україні.

“І ми сьогодні законом “Про освіту” виходимо з цього прокрустового ложа пострадянської системи освіти: за цілями освіти – це ключові європейські компетентності 21 століття, за методами, на які ми будемо орієнтуватися, за тривалістю навчання“, – сказала вона.

Раніше Гриневич розповіла, що МОН хоче запровадити англомовне викладання деяких предметів у школі.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”, за яким упроваджується 12-річне навчання в школі.

У старшій школі (10—12 класи) 50% предметів належатимуть до варіантивної складової – тобто такої, яку учні зможуть обирати самостійно.

Також, за словами радниці міністра освіти і науки Іванни Коберник, 12-річну школу буде наповнено новим змістом.

“Нова українська школа”